щелчёк зажигалки отбывается от соседних домов и эхом умирает на деревьях
бычки трагично разбиваются
розетка теперь солёная
меня нарисуют
сфотографирую
оставят на память

таке моє призначення. я віддаю

- Вы куда?
- На концерт?
- Сегодня бейджики не действительны.
- Фак.

- Що будемо робити?
- Стояти. Можливо зглянуться. Я можу пригостити охоронця печивом...
- ...
- О, охоронець пішов, залишилась чіка!

- Може ви б нас пропустили, га?
- Може вчора і пропустила б, просто там ще один контроль. Все чотко. Вибачайте...
- Фак...

- ...і що тепер?
- Хз.

- Ребята, вас не пустили?
- А-га.
- У вас нету билетов?
- Нє-а.
- А хотите?
- ?
*дістає 2 запрошення*
- ФАК!

- Є ж Люди на світі.

p.s: вот радости этого ада(с) ))

нашлись глаза и позеленее;)

...или как моё любвеобилие убивает во мне всё человеческое.

Я как-будто первокласник. Вот ему симпатизирует девочка, он её - чик - и за косички как ебанёт.

Вобщем отвращаю от себя людей потихоньку.

...а ещё есть кудрявый(к ним у меня отдельная любовь, к кудрявым). Скотина! Вы знаете, эти творческие личности видимо все такие. Мухи у них в голове, понимаете?

 Бо-о-о-же. Дай мне терпения. Ровно столько, сколько хватает моим собеседникам, друзьям, знакомым, союзникам, доварищам и т. д чтоб они выдерживали меня именно такой, какой я являюсь на самом деле.

 
    Я долго думал об орлах
    и понял многое:
    орлы летают в облаках,
    летают никого не трогая.
    Я понял, что живут орлы на скалах и в горах
    и дружат с водяными духами.
    Я долго думал об орлах,
    но спутал, кажется, их с мухами.(с)

достало...достала из морозильника кусок фарша. так и кинула его на сковородку. сейчас он тихонько шипит и достигает пикового уровня готовности. это провал.

где твой кураж?(с)
в пизде. я по ходу докуражилась.

вобщем пишу пост с целью пожалеть себя: полный загруз по универу, а я сижу вконтакте и обновляю страницу. чего я жду? чего я хочу? кто я?

скоро начну мокреть от улыбки со стороны мужского пола высшего за меня на пару см.

ходила в магазин за дипилятором - купила ботинки. что дальше? макароны - утюг, тетрадка - шуба, книга - пипетка?



и у меня прекрасный цвет кожи - зелёный. это полный абсолют, я его достигла, мне о нём говорят.

- Почему такой хмурый?
- Проспал первую пару, урк. язык...
- ...и что, собираешся унывать весь день?
- Ну...нет...вот ходил потягать гантельки, вроде лучше стало...но не очень...(с)

я теряю ход своих мыслей.

как будто бы меня много и они расходятся от центра в разные стороны.


а что?

абсолют блять.

братішки, я на другому курсі

зі: холоднішає

Дама под шафе. Полущіслівая. Пахне Гробангенською прінцессою. Був такий собі супрун-набор. Піу-піу. Я їбала ті дипрессії. Вони не призначені для менею. Я їх не варта. Буде всьо так, як буде. Висихають мої сльози...Меррі крістмас, джізус крайст.


зі: "оно вкуснєє чєм гавно"

Здравствуй, мама
Опять не очень
Так сложно быть
Хорошей дочерью

...или Земфира пишет песни про меня.

Лето засыпай, лето баю-бай...(с)

Какого хуя я плАчу...или плачУ...за что?

"Приснится мне что я тебя..." пусть приснится...привидится...покажется...

Суууууууука...где мои мозги...

Хочу пойти по грибы. У меня есть специальный грыбной плащ. Плащ есть, а мозгов нет. Вот незадача.

Я буду думать так, как хочу и тогда оно материализуется. Может так?

Ну ты и хуйло, Нога. Тупое хуйло.

я люблю спати уткнувшись носом комусь у спину.


блять. пишу про одне думаю про інше.

тут головне не зациклитись. не звикнути.

тихо-тихо...спокійно. СПОКІЙНО БЛЯТЬ!

Пропасть, в которую ты летишь, — ужасная пропасть, опасная. Тот, кто в нее падает, никогда не почувствует дна. Он падает, падает без конца. Это бывает с людьми, которые в какой-то момент своей жизни стали искать то, чего им не может дать их привычное окружение. Вернее, они думали, что в привычном окружении они ничего для себя найти не могут. И они перестали искать. Перестали искать, даже не делая попытки что-нибудь найти.

Это таки лучшее время "Плиточников". Именно так всё должно быть. Присутствие хаоса – не обговаривается...и "вот так вот поближе-поближе, заземлились, тихо-тихо, присели-присели иииииии как ЖАХНЕМ!". И чтоб тема клещей никогда не была раскрыта в контексте с Сайлэнтхилом.(Окей? организуешь мне ещё одну такую ночь? Трач!? <3) И чтоб Спилбергу хорошо было. Чтоб "дырявые носки" не зашивались. А ещё дядя Дэвид с лекарственным Малибу, и чтоб наконец-то освоили линди-хоп(дача_стайл). И чтоб мы когда-нибуть купили себе тамбур и крыльцо=* И знаете, вроде бы набор слов - а оно так чик – и ассоциативный ряд пошел. Такой богатый-насыщеный-массивный. Ах! И дай бог здоровья французским виноиздателям. И тебе Джибут. "Мы с первого класса вместе. И за все, что делаем - отвечаем тоже вместе". Мир, дружба, мальборо;) Господин Михаиу, вам отдельное спасибо за гречку и "писдес, кароще". Кэра-бэра-шэра-бабэра^^ Дима, допустим ваши яйца остаются на месте. Человеческое тебе спасибо за то, что только вчера поленился играть на гитаре. А ещё я помню Эдельвейс. Как молоды мы были;) Тань - мой вечный психоаналитик. Скучаю. Жду. И давай когда приедешь, возьмём маринованых огурцов и представим, что мы на море. И пить НЕ будем=) Дровосекс. «Україна має Антона-шахтаря». Кулак любви. Готово_что_готово_сломал. Это лето «нееереааальное» и «охурменное». Близнецы решают;) Аридаша, твоих слёз явно не хватает. Но анекдот про курочку всё компенсировал. Лав ю, браза. Паркенсоновый мой, студентичек мой. Младшой. Да прибудет снами «Клан Супруно». Просто с такими людьми не возможно не бать счастливым. И даже Топор(!) внёс свою изюминку, согласитесь;) …и я, видимо, через несколько месяцев запощу ещё один похожий начерк. Но там постараюсь описать нашу антологию более мощно. «Голова моя…». Я люблю Вас.

Когда мама была беременна мной, её живот был квадратным. Оно и видно.

просто інколи треба все вибалакувати. все. щоб відключити потік думок. економія енергії це інколи прекрасно. прекрасно отак взяти і промовчати, коли хочеться із слинявим драйвом патякнути якусь дурість. блін. доля пиздить мене одними і тими ж граблями і думає, що мені подобається...чи це я так думаю?

прикольно отак чухати Комусь голову і знати, що Цей Хтось тебе чує. і так ахурмєнно коли вітерець так тріп-тріп. блять як інколи буває затишно. і не треба шукати підвоху. а я унила. і в мені сидить велика, якась така волохата, липка і смердюча потвора яка кОпається в хорошому, бруднить його і створює ілюзію ніби щось таки погано. я унила. бо цукерка сука була одна. я їм себе. я їм наніч. я їм.

насправді мені хотілося б писати про інших, а виходить так, що про себе. пишу про себе, брешу про себе, брешу собі, брешу, бо не можу визнати правду. не можу повірити в явне(не хочу).

можливий навіть такий варіант, що підсвідомо мені подобається робити купу лайна а потім ритись у ньому...а потім жаліти себе, а потім давити сльози і гамселити кулаком у стіну. а потім боляче ж все одно...тільки сенсу мало.

пора вже на навчання. дуже пора. ато від мене залишаться недоїдки

зі: побільше б "божественних цукерок" \ дякую грьобангенській принцессі \ дайте вимикач \

...а ещё сегодня был саботаж и мы шли за руки. Ну нахіба таке робити?!)

попередній пост можна сприймати як останній(маю надію) писк его або просто нєвроєбічєскі_унили_абзац про те, як іноді погано забагато думати
_____________________________________________________________________________

синій птах у нас в руках

12:00. 12 грн. 12. я люблю ВАС

це карма?
чи ти, Боже, намагаєшся мене чомусь навчити?
чи все через те, що "хорошого по трохи"?
ти, Боже, змушуєш мене бути слабкою. Але якщо я випрвлюсь то буду вже не я. Піздєц, Боже. Тобі в кайф обламувати? Чи я настільки провинилась, що можна карати мене в такий спосіб? Знаєш, це як удар кувалдою по голові. Але тебе наврядчи коли-небуть били кувалдою по голові. Ну бля, Боже, ти ж все бачиш...я ж бля щира. Чи ти взяв відпустку на деякий час? Типу, клозет, не турбувати, прохань не приймаю до 31-го серпня. Чи як? Боже! Хочеш, я подзвоню тобі на міжміський? - Мені бабок не жаль. Просто вислухай. Окей? Або скинь будь-ласка 130 - я на мобільний передзвоню. Боже.

 Я взагалі не люблю сваритись з матусею. Але коли до того дійшло...воно насправді допомагає переосмислити(фу, яке слово) усі свої позиції щодо культури спілкування. Взагалі, після промивки мозку розумієш, яке ти бидло і намагаєшся більше не повторюватись. Але не в моєму варіанті. Є така штука, як контролювання власних емоцій у різних оказіях. Так от, на превеликий жаль у мене з цим туго. Я можу випліскувати свою негативну енергію на оточуючих, не підозрюючи цього. А потім, коли на мене ображаються, доказувати типу "ні-ні, нічого такого я не мала на увазі". So, в один прекрасний момент матуся, після такого випадку, просто взяла та й послала мене під три чорти! Дєвочку зацепіло. Почали виясняти відносини. Я опустивши голову лише слухала, час від часу схлипуючи і усвідомлюючи свою неправоду (вкотре. от уже натурка!) Продовжувалось все це години три. Після чого мати сказала: "Так блять, стопік. Відкривай самбуку."

 Нажлуктившись до стану невагомості вагомих кінцівок, ми танцювали хороводи під бітлз, майка паттона та біллі талента. Розігрували трагіфарс на три дії, намагались випити усю воду з-під крана, стримувались від сміху (виходило дуже погано), обдумували стратегію походу до гей-клубу, билися за останній шматок шоколадки, співали арію Керубіно, думали про те, що непогано було б покурити, скакали на ліжку, відчиняли і зачиняли дверцята пустого хородильника (в якому екібанічно красувався напівзогнилий пучок цибулі), кидались подушками, збирали валізу, розбирали валізу, матюкались і одностайно заявляли, що не підемо на виборчу дільницю.

Інколи корисно сваритись з батьками. *хтиво підморгує*

...дивилась на хлопців, які під зливою "шпілили футбік". Неймовірне видовище. Захоплені по вуха грою, вони були настільки цікаві, що я ледь з балкону не випала.

================================================================================================
 З обох сторін підпирають книги з історії зарубіжного театру...власне завтра іспит...просто за голову взялась пізно. Та мабуть не пізно, а просто невчасно. Мене супроводжує відчуття легкості і невимушеності. Роздрукувала декілька фотографій. Час від часу позираю на них і мені добре. А ще...

...була на концерті Horse the band. Потім рахувала синці. Потім ледве вставала з ліжка. Але воно якось так прикольно. А ще...

...маю маніакальну любов до чужого волосся. Чухаю і перебираю його, коли є можливість. А ще...

...от ніби щось переключилось. Маю підозри, що на мене так діють гниги про Гаррі Поттера. Ні, я серйозно. Вони якось дозволяють пірнути в інший вимір. Але скоріш за все я просто потрапила у сітку, створену і вирахувану маркетингом. А ще...

...повідчиняла всі вікна. Шелестить так охуєнно. А ще...

...просадила всі гроші. Знову макаронно-макаронна дієта та вода без цукру. А ще...


==============================================================================================================

Edie Sedgwick - дуже мила персона. А ще...

...подивилась "Сім душ". Хороший. А ще...

...як завжди, "куча мыслей в голове"

===============================================================================================================

я за багатьма дуже скучила. от реально, взяла і скучила. А ще...

...ніби все.